Стебок за стібком — і розквітають під руками майстрині квіти, вигадливо мережаться узори, які не тільки милують око, а вміщують у собі часточку душі й серця Віри Матковської.
Вишивана сорочка — одна із безумовних складових українського народного костюма. З відродженням національних традицій вона повертається — нині вишиванки мають у своєму гардеробі чимало українців. Кожен регіон вирізняється певною орнаментикою, кольорами. Тернопільщину найяскравіше представляє борщівська вишиванка, яка ціниться в Україні поряд із полтавською. Треба зазначити, що стиль вишивання у селах Борщівського району на півдні Тернопільської області унікальний — він не схожий на будь-який інший у цілому світі. Їх-то й прагне зберегти для прийдешніх поколінь колекціонер із Тернополя Віра Матковська. В її приватній колекції майже тисяча жіночих і чоловічих сорочок, інших елементів народного костюма, а також обрусів, рушників. В основному вони дійшли до наших днів із кінця XIX — початку XX століття. Частина зібраних вишиванок знаходиться у Львівському інституті народознавства АН України, де їх вивчають, а більшість — у двокімнатній квартирі колекціонерки.
Фундація українських меценатів посприяла Вірі Матковській, щоб борщівські вишивки побачили жителі практично всієї Тернопільської області під час пересувної виставки. На ній можна й сфотографуватись на пам’ять у старовинній вишиванці чи кожушку.
Під час виставки в Тернополі була розіграна одна з чоловічих сорочок з колекції. Проте вишиванок пані Віра не продає навіть за великі гроші, хоча неодноразово їй це пропонували. А от в її колекційних костюмах виступають художні та аматорські колективи Тернопільщини.
Найвідомішою з вишиванок є чорна сорочка, оповита легендами Борщівського краю. Ці блузки з чорним орнаментом носили сім поколінь жінок із семи сіл — Більче Золотого, Монастирки, Шупарки, Королівки, Стрілківців, Мушкарева, Мишківа, де турки під час набігів повбивали всіх чоловіків. Шкода, що унікальні техніки не дійшли до наших днів. До прикладу, «колодочка», фактура якої скидається на орнаментальне різьблення по дереву. Не менш цікавими є вишивки борщівських майстринь і у веселих життєстверджуючих тонах.
— Я збираю колекцію, щоб людям показати ту красу, тому що не всі знають, що ця чорна вишивка борщівської сорочки унікальна, одна в світі, — каже Віра Матковська. Вона мріє, щоб зібрана нею національна спадщина знайшла своє місце у Музеї борщівської вишивки, який доречно створити в Тернополі.
« Повернутись на попередню сторінку